Шкільна готовність

13.Лют.2018
Шкільна готовність

КОМПОНЕНТИ ШКІЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ

Вже восени випускники дошкільних закладів підуть до школи. Це надзвичайно важлива подія як для всієї сім’ї в цілому, так і для підростаючих особистостей. Важлива і можливо одне з найголовніших місць посідає ця тема і в роботі психологічної служби. Адже ми розвиваємо, навчаємо дітей не лише задля того, щоб їм було комфортно тут і тепер, але й у подальшому житті, а першим місцем після садочка, куди перейде дитина є школа.

Психологічна служба починаючи з листопада місяця проводить діагностику шкільної готовності дітей.

Постає питання: «що ж собою являє готовність до школи?». Ми розглядаємо її за такими показниками:

 

ФІЗИЧНА ГОТОВНІСТЬ

  • розвиненість рухової активності дитини;
  • добре розвинена крупна моторика, м’язи спини, відсутність патологій розвитку хребта;
  • розвинена дрібна моторика пальців рук та долонь;
  • вміння   орієнтуватися   в   показниках   свого   здоров’я;
  • повноцінний зір та слух, вміння координувати рухи та зір;
  • розуміння своєї вправності, необхідності бути здоровим та сильним і як цього можна досягти;
  • врівноваженість сили нервових процесів збудження та гальмування;
  • застосування вольових зусиль в різноманітних ситуаціях, володіння   навичками  адекватної поведінки

 

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ.

  • одним із найголовніших факторів готовності до навчання в школі є пізнавальна активність дитини (якщо вона прагне дізнаватися нове, допитлива – це найвагоміших плюс і головне завдання батьків зберегти його);
  • загальна обізнаність дитини (орієнтування в темах: жива та нежива природа, соціальні явища згідно з вимогами програми)
  • добре розвинена довільна увага та інші пізнавальні процеси (пам’ять, увага, уява, сприймання, мислення)
  • словниковий запас відповідає віковим нормам. Дитина вміє будувати діалог;
  • розуміння інструкцій до учбових завдань і вміння працювати за нею;

 

ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА ГОТОВНІСТЬ.

  • бажання вчитися, ставлення до школи і навчання як до серйозної діяльності;
  • адекватна самооцінка;
  • здатність переживати свої успіхи та невдачі;
  • може стримувати своє невдоволення, прислухається до зауважень, прагне виправити помилки;
  • уміння орієнтуватися на систему умов задачі, переборюючи відволікаючий вплив побічних чинників;
  • уміння діяти за правилом;
  • уміння орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його;
  • перехід до школи визиває у дитини позитивні емоції;
  • володіння нормами поведінки;
  • довільне управління емоціями та почуттями;

СОЦІАЛЬНА ГОТОВНІСТЬ

  • прагнення спілкування з ровесниками
  • розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері
  • вміння будувати партнерські відносини з однолітками;
  • адекватність поведінки дитини;
  • здатність жити і розвиватися в соціальному оточенні;
  • вербальна активність;
  • виконання та відстоювання власної позиції;
  • толерантність (вміння брати думку іншого до уваги, рахуватися з ним, доброзичливо взаємодіяти, налагоджувати спільну діяльність).

Батьки звертаються до психолога з різними питаннями, які стосуються теми шкільної готовності. Але найголовніше, перед тим, як займатися самостійною підготовкою дітей до школи, батьки мають пам’ятати деякі правила, які допоможуть зберегти бажання вчитися:

  1. Не змінюйте режим дня дитини, яка ще не пішла до школи. Не лишайте її денного сну, ігор та прогулянок.
  2. Ваша дитина поки що не учень, не оцінюйте її роботу, як роботу першокласника.
  3. Зараз дитина – ще дошкільник і провідною діяльністю для неї є гра. Тому не замінюйте гру навчанням.
  4. Якщо у дитини щось не виходить і вона засмучується, не кричіть на неї, не критикуйте, краще розкажіть їй, що вона зараз відчуває (засмучена, тому що не виходить так, як хотілось би, зараз можна перепочити, поговорити з вами, а потім знову спробувати і в неї з кожним разом буде виходити все краще і краще). Ви для своєї дитини взірець і головна людина, яка має надихати, надавати сил, бути впевненим у своїй дитині, щоб вона була впевнена у собі і вчилася сама долати негаразди.
  5. Якщо дитина гарно вміє рахувати, але букви ще не знає, не слід займатися лише вивченням літер, не звертаючи увагу на те, що дитина вже вміє і їй дійсно подобається.
  6. Хваліть свою дитину і підтримуйте, навіть якщо в неї щось виходить не дуже добре на ваш погляд, але це вже краще, ніж вчора.
  7. Ніколи не обзивайте ваших дітей, якщо в них щось не виходить. Правило: «злякається і стане краще вчитись» якщо і діє, то має негативні наслідки. Краще заохотити дитину до самовдосконалення позитивними способами.
  8. Не порівнюйте вашу дитину з іншими і навіть з собою у дитинстві.
  9. Якщо ви бачите, що ваша дитина втомилась, виконуючи завдання, дайте їй можливість перепочити, відволіктись. При цьому не слід говорити, що розумні та працьовиті діти так не роблять, а навчання це важка праця.
  10. Слід підбирати різні завдання, якщо дитина втомилась переписувати, пограйте з нею в рухливу гру (наприклад, ігри на розвиток великої моторики, ігри на координацію рухів, рухливі ігри на розвиток уваги).